Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви"


Директор: Білан Наталія Володимирівна

Музей історії Полтавської битви відкрито в переддень 200-річчя відомої баталії 26 червня 1909 року. Його фундатором і першим директором був викладач історії Петровського Полтавського кадетського корпусу Іван Павловський. Колекція нараховувала 339 експонатів: зброя часів Великої Північної війни (1700-1721), військова амуніція, портрети, живописні полотна, гравюри. Після декількох пограбувань у 1918 році музей припинив свою діяльність, а колекція була передана I. Ф. Павловським до Центрального Пролетарського музею Полтавщини (нині - Краєзнавчий музей імені В. Кричевського).

23 вересня 1950 року музей відкрито в приміщенні колишнього інвалідного будинку на Шведській Могилі. До нової музейної збірки повернулася частина експонатів із колекції І.Ф. Павловського та надійшли експонати із історичних музеїв Києва, Чернігова, Дніпропетровська, Львова, Харкова, Москви, Ленінграда та інших міст. У 1959 році художниками військової студії імені М. Грекова була створена друга з трьох діорам, що розміщені в Україні, - «Полтавська битва» (17,5 х 4,5 м). Сучасна музейна експозиція розміщена у дев’яти залах. У ній представлені безцінні історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти тощо.

1981 року музей і комплекс пам’ятників, пов’язаних з Полтавською битвою, оголошено Державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви» загальною площею понад 700 га. Це один із небагатьох в Україні історико-культурних заповідників, присвячений батальній темі. На історичній території поля знаходяться 30 давніх курганів та 4 городища. Тут у різний час відбувалися важливі історичні події: епізод битви між військами Великого князя Литовського Вітовта й ординських ханів Темір-Кутлуя та Едигея (1399 р.); вирішальний бій між гетьманом України I. Виговським та полтавським полковником М. Пушкарем (1658 р.); Полтавська баталія 27.06.1709 року; грандіозна операція часів Другої світової війни «Френтік» (1944 р.).

Нині ДІКЗ «Поле Полтавської битви» є науково-методичним центром із вивчення історії України періоду ХІV-ХVIII століть у контексті європейської історії. Головний акцент ‑ висвітлення доленосних подій вітчизняної історії: національна революція середини XVII століття, доба гетьмана Івана Мазепи, наслідки Полтавської битви та Північної війни.

Одним із напрямів науково-масової роботи заповідника є участь у різноманітних культурно-освітніх проектах. Традиційним стало проведення щорічного військово-історичного фестивалю «Полтавська битва». До його про­ведення активно долучаються військово-історичні об’єднання, музичні колективи, народі умільці, майстри.

Колектив заповідника свою науково-просвітницьку роботу вибудовує з урахуванням вікових категорій відвідувачів. Для цього розроблена музейно-педагогічна програма для дітей та молоді «Доторкнись до історії». В рамках програми передбачено уроки історії, тематичні заходи: «Козацькі забави», «Українське бароко», «Гетьманські столиці України», «Гетьман України Іван Мазепа», «Кобзарство - феномен українського народу», «Традиційний народний промисел чумацтво», «Роль жінки в Історії України», «Україна і Швеція на перехрестях історії», «Полтавська фортеця кінця ХУІІ - початку XVIII століття і облога Полтави 1709 року», інтелектуальна гра «Скарби музею історії Полтавської битви», різноманітні майстер-класи «Як глина та солоне тісто іграшкою стали», «Традиції виготовлення ляльки-мотанки», «Великодня писанка», «Різдвяний янгол» та інші. Популярною серед студентства стала екскурсія «Велика Північна війна: історія великого кохання», а дорослих полтавців і гостей міста приваблює нічна екскурсія «Міфи і факти Поля Полтавської битви».

Екскурсії для відвідувачів проводяться українською, англійською, російською, німецькою, шведською мовами. До послуг туристів і аудіоекскурсія, яку можна прослухати шістьма мовами (українською, англійською, німецькою, російською, польською, французькою).