Західна Європа цікавилася подіями, що відбувалися на її сході. Україна була представлена на шпальтах тодішніх європейських часописів. Перші згадки про І. Мазепу зустрічаємо в західноєвропейській пресі у зв’язку з його вибором на гетьмана під час першого Кримського походу 25 липня 1687 року. Для Європи це була раніше невідома людина, навіть перекручували його прізвище на «Манзей», «Мареппа», «Муссала». Писали, що його становище у країні Козаків непевне, у нього можуть швидко відібрати булаву. Однак згодом кореспонденти газет стали повідомляти читачів, що І. Мазепа завів лад і порядок в Україні. Свідчення цікаві й цінні тим, що проливають світло не лише на постать самого гетьмана, але й на тодішнє культурне, суспільне й політичне життя в Україні. Чи не найбільше поінформованими були німецькі видання «Ді Европеіше Фама», «Гісторіше Ремаркс», «Театрум Європеум». Відомості приходили безпосередньо з України чи московії від німецьких учасників – очевидців подій, котрі перебували на службі у гетьмана чи царя. Журнал «Ді Европеіше Фама», що виходив у Лейпцігу, 1704 року у рубриці «Європейські знаменитості» помістив детальну біографію гетьмана України І. Мазепи. 1706 року у цьому виданні були надруковані біографія І. Мазепи та його портрет – гравюра німецького ритівника Мартіна Бернігерота. Це зображення І. Мазепи публікували в журналі тричі: у 1706, 1708 та 1712 роках. З цієї гравюри потім було виконано чимало копій. Біографію гетьмана надрукували і в «Гісторіше Ремаркс».

Детально німецька преса, як й інші європейські видання, висвітлювала хід Великої Північної війни. Зокрема «Театрум Європеум» подав опис Полтавської битви, повідомив про вимоги московського царя до турецького уряду видати І. Мазепу, й відмову останнього, покликуючись на Коран. Завершується цей нарис так: «3 листопада (насправді в ніч з 21 на 22 вересня) помер старий Мазепа в Бендерах, вірний, але нещасливий союзник шведського короля. Був це чоловік глибокого розуму, з великим воєнним досвідом і, хоч мав велике майно та владу серед козаків, шукав собі чогось вищого…»

Французька газета «Газет де Франс» посилаючись на інформацію із Данцінга повідомила про похід гетьмана І. Мазепи на Правобережну Україну (1704 р.) приєднання її до Лівобережжя; у 1708 році «…шведський король прийняв правильне рішення: вирушити в Україну». Газета сповістила читачів про руйнування гетьманської столиці Батурина. На першій сторінці видання були заголовки: «руїна України», «морд жінок і дітей мечем», «усі мешканці Батурина без різниці статі й віку вимордовані», «так поступають нелюдяні московити», «уся Україна в крові, Меншиков показав страхіття московського варварства». «… Мазепа піддався під протекцію шведського короля і просить його обороняти Україну».

Найвідоміші англійські видання «Льондон Газетте», «Дейлі Курант» хоч і отримували повідомлення в основному із польських міст, друкували їх із запізненням, але розповідали читачам про гетьмана України І. Мазепу від часу отримання ним булави, й досить детально про бойові дії в ході Великої Північної війни: про участь козаків на боці петра І у військових операціях на Балтиці проти шведського короля Карла ХІІ; про нагородження І. Мазепи польським королем Августом ІІ найвищою тодішньою відзнакою країни – орденом Білого Орла; про перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ; зруйнування Батурина, Полтавську битву й відступ шведів і козаків до Бендер. Якщо чимало німецьких видань після переходу І. Мазепи на бік Карла ХІІ стали називати гетьмана «зрадником», «кривоприсяжником», «бунтарем», англійська преса, хоч і користувалася в основному московськими повідомленнями, які надходили до Англії через німецькі і голландські канали, писала про гетьмана й Україну у нейтральному тоні.

Серед найвідоміших голландських видань була газета «Амстердам», яка у рубриці «новини» майже покроково знайомила читачів із зміною планів Карла ХІІ, вступом шведської армії на терени України та відступом московського війська, яке «… здійснювало багато руйнувань при відступі, не шкодуючи церкви і монастирі». Гетьмана І. Мазепу названо досвідченим дипломатом, ним було «укладено угоду зі шведським королем». За наказом петра І гетьманська столиця Батурин «… була піддана пограбуванню і спаленню, … манекен Мазепи повішено перед очима всієї армії… але Мазепа все ще має досить значну владу серед нації козаків, і він зараз займається збиранням великого війська». Поінформувала газета і про приєднання запорожців до І. Мазепи, Карла ХІІ, чисельно збільшивши шведсько-українське військо. Сповістила газета і про «…Полтавську битву між шведами та московитами під Полтавою, останні кажуть, що вони здобули перемогу».

Отже, у тодішніх німецьких, французьких, англійських, голландських газетах гетьмана України Івана Мазепу зображали як знаменитого полководця, далекоглядного політика, високоосвіченого князя, покровителя освіти та мистецтва. З огляду на політичну кон’юктуру – перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ, видавці часописів, зважаючи на царя петра І, подавали матеріал або нейтрально, або, наслідуючи московську пропаганду. Та факт залишається фактом: Іван Мазепа був і є європейською знаменитістю.

Заступниця директорки з наукової роботи ДІКЗ «Поле Полтавської битви» Л. Шендрик

На фото:

- портрет Івана Мазепи опублікований в 1706 р. в часописі Европеіше Фама. Автор гравюри Мартін Бернігерот

- титульна сторінка німецького видання Европеіше Фама, 1706 рік