«Він прожив коротке і сповнене жахливих потрясінь життя, але ніколи не втрачав сили волі та почуття гумору» — розповів про Героя побратим.

Працівники Центральної бібліотеки продовжують знайомити у публікаціях з незламними та хоробрими письменниками у ЗСУ, одним з яких був Олександр Гошилик.

Олександр Вікторович Гошилик (позивний «Сто дев’ятий», творчий псевдонім «Клятий мольфар»; 10.09.1995 — 07.10. 2022) — солдат Національної Гвардії України, командир взводу управління мінометної батареї механізованого батальйону «Донбас» (згодом — батальйон ЗСУ «Донбас-Україна»), кавалер ордена «За мужність» III ступеня, медалі «За жертовність і любов до України» (2015), «За вірність присязі» (2015), нагороджений відзнаками «За службу Державі», «Учасника АТО».

Першокурсником фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка його застав Майдан, і Олександр, не роздумуючи, підтримав Революцію Гідності. Юний революціонер «заробив» від бандитської влади інкримінування 109 статті ККУ. І саме звідти і його позивний — «Сто дев’ятий», а з 18 травня 2014 року Олександр Вікторович брав участь разом із батальйоном у визволенні Донецької області. 17 серпня 2014 року прибув до міста Іловайськ, де потрапив в оточення російської армії. Зумів вибратися разом із ще сімома бійцями з оточення. За п'ять діб вони пройшли майже 85 км.

Під час участі в АТО Олександр писав вірші. Деякі надиктовував батькові телефоном. У 2016 році вийшла перша його збірка поезії та прози «Міст через вічність».

У 2016 році Олександр Гошилик демобілізувався. Хлопець не захотів продовжувати навчання на фізичному факультеті й вирішив стати програмістом. Він став розробником у команді, яка займалась штучним інтелектом. «Він— український IT-геній. Працював у одному із найкрутіших стартапів світу програмістом»,— пишуть з його рідного фізмат факультету КНУ про Олександра.

В одному із відеозвернень Олександр зізнавався, що йому важко було повернутися з війни у 2016 році, і коли він звик до цивільного життя, то довелося знову піти на фронт у 2022 р. На війні боєць писав вірші під творчим псевдо Клятий Мольфар. Воїн написав збірку віршів під псевдо «Клятий Мольфар». Його сестра Оксана Василевич згадує, що завжди сварилась з братом через перше слово цього псевдоніму.

3 серпня 2022 року Олександр Гошилик одружився з коханою дівчиною Марією. «Його душа була така небайдужа до усього живого… Його дівчата: сестри та дружина, були під теплою опікою. Рятував котів і їх вже було дев’ятеро вдома…» — написали друзі у спогадах про Героя.

7 жовтня 2022 року 27-річний боєць зник безвісти під час боїв за Бахмут. 

Пошуки Олександра Гошилика стали сенсом життя його дружини Марії. Вона бере участь в акціях для привернення уваги суспільства і влади щодо зниклих безвісти воїнів.

Побачити біографію та почути у записі вірш Олександра Гошилика можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=X-ttr6gr0mg

Це відео надавалося поетом та військовим Олександром Гошиликом на розгляд журі XV Міжнародного конкурсу «Україна єднає світ», де Олександр здобув перемогу.