20 вересня 2025 року у Гожулівській філії Центру культури та дозвілля відбувся благодійний мистецький вечір «На гостину до Милорадович». Атмосфера давнього маєтку, живі звуки інструментальної музики, парад вечірніх нарядів, катання на конях і щирі розмови біля тематичних фотозон — усе це створило відчуття справжнього аристократичного свята XIX століття.

Захід проходив у межах культурно-просвітницького проєкту «Жива пам’ять» і став фінальною подією культурно-просвітницької лабораторії філії.
Протягом 9 місяців в Гожулівській філії відбулися десятки заходів, що відкривали постать Єлизавети Милорадович і культурну спадщину села Гожули. Серед них: концерт, виставка вишитих робіт, вікторини, конкурс малюнків, просвітницькі лекції, квести, літні читальні для дітей, мовні воркшопи, книжковий клуб.

Проєкт завершиться у жовтні лекцією «Єлизавета Милорадович — жінка, що мала бути на 500-гривневій купюрі».
Програма вечора була насиченою:
• майстер-класи та ярмарок народних умільців;
• катання на конях і народні ігри;
• презентація автентичної качаної каші;
• виступи Народного театру на Павленках, колективів Гожулівської філії, ВАУ «БІТ», танцювальних клубів «Сеньйори» та «Регтайм»;
• сольний номер бандуриста Віталія Дерев’янка.

Особливим моментом став збір підписів за найменування парку в Гожулах іменем Єлизавети Милорадович.
Директорка Центру культури та дозвілля Оксана Михайленко поділилася враженнями від вечора:
«Маю щире захоплення інтузіазмом і любов’ю до професії колег з Гожулівської філії 20 вересня Гожули справді перетворилися на аристократичне місце, яке зібрало всіх на атмосферне свято. І дійсно, це був день на гостинах у Милорадович. Здавалось, що сама Єлизавета вийде, щоб привітати гостей».

Під час заходу вдалося зібрати 11 530 грн. Кошти підуть на придбання павербанків, Starlink і EcoFlow для 1-ї десантно-штурмової роти 78-го десантно-штурмового полку.

Центр культури та дозвілля планує продовжувати розвивати проєкт «Жива пам’ять», відкривати нові постаті для громади та плекати історичну спадщину, щоб кожен мав змогу глибше усвідомлювати своє коріння.
Цей вечір довів: пам’ять може бути живою, культура — об’єднуючою, а спадщина — натхненною.