Василь Недайкаша - командир куреня Низових Запорожців Армії УНР, борець за незалежність України в ХХ столітті.

Василь Денисович Недайкаша народився 21 березня 1896 року в селі Глодоси Херсонської губернії в багатодітній родині. Його сім’я була патріотично налаштованою тож зазнала жорстоких репресій радянської влади: батько помер у в’язниці, брат був репресований, інші брати воювали за Україну або емігрували.

Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався самостійно та вступив до вчительської семінарії в Олександрії, де долучився до патріотичного руху. Під час Першої світової війни був мобілізований до царської армії, закінчив старшинську школу, служив офіцером і був поранений.

Після революції 1917 року став активним учасником українського визвольного руху: очолив осередок Вільного козацтва, працював учителем у Глодосах, а згодом долучився до боротьби проти більшовиків. У 1919 році воював у різних військових формуваннях, а з 1920 року — у складі армії УНР, де командував куренем Низових Запорожців і здобув авторитет серед побратимів.

Після поразки УНР опинився в таборах інтернованих у Польщі. Згодом займався розвідувальною діяльністю в еміграції, працюючи у структурах уряду УНР в екзилі, виконуючи складні та небезпечні завдання, зокрема ведучи подвійну гру проти радянських спецслужб.

У 1930-х роках відійшов від активної діяльності й оселився у Франції, де займався сільським господарством разом із братами. Водночас залишався активним у житті української діаспори, брав участь у громадських організаціях, а під час Другої світової війни підтримував боротьбу проти нацизму.

До України він так і не повернувся. Помер 18 квітня 1972 року у Франції. Все життя залишався відданим ідеї незалежності України.

Джерело