10 лютого святкує 60-річний ювілей український письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч, видавець та воїн — Сергій Дмитрович Пантюк.
Сергій почав писати вірші ще у 6 років. Для шістнадцятирічного юнака найвищою метою та ціллю було видати книжку, щоб його знали й запрошували на зустрічі. Сьогодні ж його називають одним із найенергійніших діячів сучасного літпроцесу. Він є автором 27 книг: збірок поезії для дорослих і дітей, прозових творів (роману, повістей, оповідань), а також абеток («Абетка грибничка», «Абетка переможців»).
Сергій Пантюк — член Національної спілки журналістів України (з 1993 р.), член Національної спілки письменників України (з 1997 р.) та її секретар у 2011–2014 роках.
Як сучасний автор, Сергій Пантюк у своїх книгах торкається актуальних проблем, що хвилюють його сучасників, і зображує події, які переживає сам. Адже він — активний учасник усіх доленосних подій України: від Революції на граніті до Майдану. Волонтер, доброволець АТО/ООС, а з початком повномасштабного вторгнення він став на захист країни зі зброєю в руках як боєць ТрО. Згодом став військовослужбовцем ЗСУ.
Його роман «Війна і ми» став одним із перших потужних відгуків у великій прозі на події Революції Гідності та початок російсько-української війни. Письменник уже має чимало матеріалу та задумів для другої частини — «Війна і ми – 2», присвяченої подіям після повномасштабного вторгнення московитів.
Поетична збірка «Зникома зима» на 70 відсотків написана Сергієм безпосередньо на війні. Невеличка збірка «Осінні очі побратимів» присвячена бойовим товаришам, а одна з ключових тем нової повісті для дітей «Фікус Бенджамін розповідає про щастя» — жахливі наслідки війни для цивільного населення.
Попри сувору зовнішність та активну громадянську позицію, Сергій Пантюк пише чудові книжки для малечі. «Вінчі й Едісон» — це захоплива історія про собаку та кота, яка вчить доброти та винахідливості, а «Тимко і ґелґотня за парканом» — пригодницька повість, яку дуже люблять школярі.
Окрім творчості, Сергій відомий як громадський діяч: він не лише бере участь у численних літературних конкурсах та акціях, а й сам виступає їхнім організатором. Пан Сергій викладає курси поетичної майстерності, організовує фестивалі, веде літературні гуртки та працює в експертних журі. Словом — заохочує і навчає всіх, хто має снагу творити.
Він заснував всеукраїнський фестиваль поезії та авторської пісні «Віршень» (який у різні роки мав назви «Під знаком Водолія» та «Сліва-фест»). Згодом проєкт розрісся: з’явилися «Мандрівний Віршень», «Видавничий Віршень» та «Рядки з передової».
Сергій Пантюк — досвідчений редактор. Він допомагає з мовностильовим редагуванням іншим авторам, особливо початківцям. Наприклад, саме він дав путівку в життя дебютному роману військового Максима Парфіненка «Майже війна: Обміть». Сергій має репутацію літературного «хрещеного батька» і переконаний: «Якщо автор-початківець працюватиме системно і прислухатиметься до порад — у нього буде майбутнє».
Він дотримується настанови, яку почув колись: важливо не те, скільки книжок напишеш ти, а те, скількох молодих авторів ти «виведеш у люди».
Також Сергій Пантюк — видавець. Разом із Борисом Гуменюком він стояв біля витоків сучасної комбатантської літератури. Саме у «Видавництві Сергія Пантюка» 2014 року вийшло перше видання збірки «Вірші з війни» Бориса Гуменюка.
В одному з інтерв’ю Сергій зізнався, що останнім часом ще глибше усвідомив: дім, родина і справжні друзі — це найважливіші цінності. Саме з них починається патріотизм і Україна для кожного. Письменник вірить у Перемогу і закликає: «Донатити, донатити і ще раз донатити, бо протистояння планетарному злу — справа кожного, без винятків».
Колектив бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади щиро вітає Сергія Пантюка з ювілеєм! Дякуємо за те, що «Війна і ми» (яка є у фонді бібліотеки) — це не лише назва книги, а ваша життєва позиція. Бажаємо козацького здоров’я, сталевих нервів та переможного миру. Нехай перо завжди залишається гострим, а Муза — натхненною навіть у найважчі часи!