11 лютого 2026 року наукові співробітники  ДІКЗ "Поле Полтавської битви", представники Тахтаулівського НВК імені Самійла Величка та громадський діяч Володимир Зайцев вшанували пам’ять Самійла Величка з нагоди 356-ї річниці від дня його народження. На території Меморіалу козацької слави у селі Жуки до пам’ятного знаку видатному козацькому літописцю було покладено квіти,  знак поваги та вдячності людині, яка зберегла для нащадків безцінні свідчення про добу Гетьманщини. З нагоди  пам’ятної дати наукова співробітниця музею Алла Лавріненко провела для учнів 7–8-х класів Тахтаулівського НВК імені Самійла Величка тематичний захід «Освіта в Гетьманщині за часів Самійла Величка». Школярі мали змогу дізнатися більше про літописця: вчителя та наставника.

Для навчання дітей Самійлу Величку стала в нагоді його власна бібліотека, у якій були книги на історичну тематику європейських авторів С. Пуффендорфа, С. Твардовського, О. Гваньїні. За час свого існування до кінця XVIII ст. початкові школи в Україні пройшли складний шлях від становлення до загального визнання, ставши  національним надбанням. Найголовніше, як зазначив Д. Багалій: "Ці школи дуже шанував нарід. Бо у них все було рідним для населення: і помешкання, і зв'язок їх з церквою, братствами, і мова, і шкільні звичаї". Також на заході згадали типи почерків, які побутували  за козацьких часів. Діти  читали одночасно  на різні  голоси, писали на воскових дощечках "церах" та мали чудову нагоду  потримати в руках перо й винайти власний тип почерку.