У жовтні в музеї Володимира Короленка відбулося відкриття другої персональної фотовиставки Мирослави Мокляк — фотохудожниці, чия творчість стрімко набирає популярності серед шанувальників стріт-фото, вуличної філософії та ліричного урбанізму.
Мирослава — кандидат економічних наук, доцент. Однак її мистецьке «я» — не менш глибоке й вагоме. Вона — художниця, яка вміє бачити у звичайному незвичайне, вловити емоцію, зафіксувати настрій простору.
«Фотографія для мене — це спосіб бути в моменті. Це моє дихання, моя мова, моя присутність у світі», — ділиться Мирослава.
Фотографія для Мирослави — це не просто хобі, а щоденний ритуал, джерело натхнення, спосіб передати свою любов до рідного міста. Вона почала знімати не так давно, але це заняття швидко стало невід’ємною частиною її життя, серця й душі.
Кожна прогулянка містом для неї — мов подорож за особливим кадром, у якому віддзеркалюється не лише краса вулиць, а й внутрішній стан самої авторки. Через об'єктив вона фіксує мить, емоцію, настрій — усе те, що хоче залишити для нащадків як спогад про наше місто.
Мирослава веде фотоблог, де ділиться своїм баченням Полтави: місто у її кадрах живе, дихає, змінюється, квітне. У її роботах — глибоке захоплення рідним, тиша, світло й душевна теплота.
На відкритті виставки були присутні Сергій Назаркін, голова Національної спілки фотохудожників України, почесний фотохудожник України, відзначив особливу увагу Мирослави до дрібних деталей, її вміння «бачити серцем». Віталій Скобельський, заступник головного редактора газети «Полтавський вісник», відзначив глибину, стриманість і водночас емоційність її знімків. Особливим гостем вечора став Фізулі Ганбаров, голова Ради азербайджанців України в Полтавській області та член Ради національних меншин при ДЕСС, відомий громадський діяч і поціновувач мистецтва.
У залі панувала тепла й щира атмосфера, доповнена музичним виступом Ксенії Шумної — талановитої домбристки, яка виконала авторські композиції у поєднанні українських народних та джазових мотивів. Її музика створила гармонійний діалог із роботами Мирослави.
Мирослава Мокляк — не просто авторка вдалих знімків. Вона — спостерігачка, мандрівниця у просторі світла й тиші, жінка, яка вміє бачити поезію у щоденному. Її творчість — це діалог з містом, із собою, з глядачем.
Її фото — це світло, яке не засліплює, а зігріває, тиша, яка не лякає, а заспокоює, присутність, яка не кричить, а говорить душею.
Фотовиставка «Свідки моєї тиші» буде відкрита упродовж жовтня в музеї В. Г. Короленка. Запрошуємо всіх охочих побачити Полтаву очима Мирослави Мокляк — у світлі, тиші й відчуттях.
Щира подяка Збройним Силам України — за можливість жити, творити, відчувати та ділитися мистецтвом у вільній країні. Саме завдяки вашій мужності ми можемо сьогодні збиратися разом, говорити про красу, культуру і душу нашого народу.
Фото: Igor Lotysh та Олександр Розум