Відроджені традиції
12 січня у Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Г. Короленка в рамках започаткованої Полтавським обласним Центром народної творчості та культурно-освітньої роботи культурної ініціативи «Містки традиції» і музейного проєкту «Музей В.Г. Короленка – соціокультурний простір для розвитку творчих здібностей» пройшов вебінар під назвою «Відлуння століть. Теорія і практика створення вузлової іграшки».
Вузлова лялька – один із найдавніших символів української народної культури. Її історія сягає дохристиянських часів, коли лялька виконувала не роль іграшки, а була оберегом, символом роду, життя та безперервності поколінь. Основною особливістю вузлової ляльки є спосіб виготовлення: її не шиють і не колють голкою, а мотають та перев’язують вузлами. Кожен вузол мав символічне значення й ніс побажання здоров’я, добробуту, захисту або щасливої долі. Ляльку виготовляли з натуральних матеріалів льону, конопляного полотна, вовни, соломи. Вузлові ляльки створювали з різною метою: на народження дитини, на весілля, на добробут у домі, на захист родини чи добрий врожай. Процес виготовлення супроводжувався добрими думками й молитвами, адже вважалося, що лялька вбирає енергію майстра.
Сьогодні традиція вузлової ляльки відроджується як важлива частина української нематеріальної спадщини. Вузлова лялька стала символом національної ідентичності, зв’язку з предками та духовної сили українського народу.
Тренери сьогоднішнього вебінару – Тетяна Саєнко та Наталія Дігтяр –авторки виставки «Відлуння століть», яка наразі експонується у виставковій залі музею, не лише розповіли про різноманітні традиції виготовлення і використання вузлової ляльки нашими пращурами, а й провели цікавий майстер-клас, на якому кожен з присутніх мав можливість створити власну ляльку.