З нагоди 130-ї річниці від дня народження майстра кобзарського мистецтва Петра Гузя
15 жовтня у Полтавському літературно-меморіальному музеї І. Котляревського відбувся культурно-мистецький захід з нагоди 130-ї річниці від дня народження одного з визначних майстрів кобзарського мистецтва Петра Івановича Гузя.
Народився майбутній кобзар 7 жовтня 1895 р. у с. Лютенька Гадяцького повіту. У трирічному віці через захворювання на віспу осліп. Коли хлопцеві виповнилось 15 років, батько віддав його на навчання до кобзарів. Майстерності гри на кобзі навчався у одного з найвідоміших кобзарів України Михайла Кравченка.
Був учасником миргородської капели бандуристів. Разом з капелою мандрував селами і містами України. Грав на старосвітській бандурі. Був знайомий з відомим художником Опанасом Сластьоном та Максимом Рильським.
Під час визвольних змагань 1918-1921 рр. брав участь у антибільшовицькому повстанні під проводом отамана Леонтія Хрестового, про якого створив і виконував думу «Про Лютеньку та Христового». В репертуарі Петра Гузя були також українські народні пісні та пісні на вірші Тараса Шевченка. Кобзар був автором пісень, в яких критикував сталінську політику та голодомор. Особливим успіхом користувались сатиричні та гумористичні пісні.
Кобзарював протягом 40 років. Мав своїх учнів. Був не лише відомим виконавцем, а й автором мелодій і віршів, що були в його репертуарі.
У музичному заході, присвяченому кобзарю і поету, взяли участь сучасні відомі кобзарі Микола Товкайло з Переяслава, Віталій Кобзар з Ірпеня, Дмитро Радченко з Києва та Назар Божинський з Полтави.