7 березня 1856 року у селі Стрюківці Костянтиноградського повіту Полтавської губернії в родині земського службовця Полтавської консисторії народився майбутній український живописець, графік, фольклорист і етнограф Порфирій Денисович Мартинович.
Навчався Порфирій Мартинович у Костянтиноградському пансіоні та Харківській гімназії, брав уроки малярства у харківських художників. Закінчив Костянтиноградське повітове училище.
У Петербурзькій академії мистецтв він навчався разом з українськими художниками С. Васильківським та О. Сластьоном. Під час літніх канікул мандрував селами і містами Полтавщини, Харківщини, Чернігівщини, де збирав унікальні етнографічні матеріали. Створював високохудожні роботи — портрети, картини, ескізи. До золотого фонду українського та світового мистецтва увійшли десятки унікальних творів визнаного художника. Серед них — перші ілюстрації до «Енеїди» І. П. Котляревського.
Кілька його робіт входили до обов’язкової програми вивчення у середніх і вищих художніх навчальних закладах.
Навчаючись у Петербурзі, Мартинович брав активну участь у житті української громади як художник і бандурист. Він підтримував культурні заходи, концерти, художні виставки, зокрема засновані М. Лисенком «Слов’янські концерти». Одними з перших його робіт в Академії стали ілюстрації до «Енеїди» І. П. Котляревського. Щоправда, їх довго ніхто не бачив. Лише у 1903 році на Першій Всеукраїнській виставці у Полтаві, присвяченій відкриттю пам’ятник Івана Котляревського, вони були представлені. На тих малюнках античні герої були зображені у подобі знайомих художникові полтавців.
У 1922 році Мартинович став ініціатором і одним із організаторів Красноградського краєзнавчого музею, для якого передав свою народознавчу колекцію та частину художніх робіт.
У 1930-х роках Харківський художній музей організував виставку, на якій було представлено понад 150 художніх робіт Порфирія Мартиновича, більшість із яких автор подарував музею.
Помер від голоду 15 грудня 1933 року.