10 червня 2026 року у Полтавській дитячій художній школі імені Святослава Пашинського відбулося засідання Комісії з питань нематеріальної культурної спадщини Полтавської міської територіальної громади.
Розглядалося питання про включення елементу нематеріальної культурної спадщини «Традиція створення Полтавської народної картини» до Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Полтавської міської територіальної громади.
Народна картина Полтавської міської територіальної громади – це станкові твори наївного мистецтва світського характеру. В них художники зображали народні традиції, звичаї, обряди, по-своєму інтерпретуючи навколишній світ, але водночас, використовуючи прийоми народного іконопису та декоративного малювання. Залишаючись вірною своєму корінню та традиціям, народна картина виділяється простотою сюжетів, форм та зображень, однак за цією простотою ховаються глибокі та складні сенси. Художники цього напряму використовують яскраві кольори, прості лінії та форми для передачі складних образів, ідей, емоцій та символів, характерних для української культури та народного мистецтва. В народних картинах художники прагнуть висловити свої емоції та внутрішній світ, їх твори часто сповнені радості, надії та безпосереднього дитячого захоплення світом, що роблять ці твори особливо привабливими.
Традиційними жанрами народної картини є: побутовий жанр, натюрморт, пейзаж, портрет. Улюбленими сюжетами народної картини є: козак і дівчина біля криниці, козак Мамай, козак-бандурист, парадні та сімейні портрети, лебеді, котики, олені, голуби, краєвиди села, натюрморти з щедрими плодами української землі, Янгол стереже дітей, сюжети із зображеннями звичаїв та обрядів.
Традиційно полтавську народну картину малювали на полотні, оргаліті, склі, фанері, картоні, дошці, використовуючи здебільшого олійні фарби.
На відміну від академічного, професійного мистецтва, народна картина часто ігнорує правила перспективи, оскільки ідеї та образи тут вирішуються іншими засобами. Художники створюють простір та композицію, ґрунтуючись на своєму внутрішньому відчутті і власному смаку.
Початком відродження та ґрунтовного дослідження художніх особливостей народної картини у м.Полтаві варто вважати середину 70-х – кінець 90-х рр. ХХ ст.
Нині, елемент повноцінно і постійно відтворюється носіями-практиками, декоровані вироби презентуються на виставках обласного, регіонального, національного та міжнародного рівнях, виставках-ярмарках. Все більше полтавців та мешканців України, через просвітницьку діяльність активу носіїв-практиків дізнаються про це мистецтво. Сучасні художники народної картини творчо інтерпретують та переосмислюють навколишній світ. Сучасна народна картина дуже чутлива до соціокультурних змін, адже художники звертають увагу на актуальні теми (соціальна справедливість, екологія та технологічний процес), впроваджуючи їх у свої твори та надаючи їм власну наївну подобу. Соціальні мережі стали потужним інструментом для поширення та популяризації сучасної народної картини.
Нині, спільнота носіїв-практиків елементу об’єднані єдиною метою – передати власні набуті знання, цінності та практики молодому поколінню у процесі відтворення цього елементу.
Викладачі Полтавської дитячої художньої школи імені Святослава Пашинського Лідія Орел та Наталія Дігтяр, носії елементу мають чергові та позачергові робочі та творчо-мистецькі зустрічі на базі відділу мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського, Літературно-меморіального музею Панаса Мирного, де проводять освітньо-просвітницькі заходи та майстер класи для шанувальників української традиційної культури та народно-декоративного мистецтва, таким чином створюють процес передачі молодому поколінню власних знань, навиків та цінностей пов’язаних з цим елементом.
Що важливо, протягом року, носіями-практиками елементу, за сприяння Полтавського обласного осередку НСМНМ України, організовуються та проводяться майстер-класи та виставки робіт з у музейних та клубних закладах м.Полтави і області.
На сьогоднішній день вивчення техніки народної картини включено до освітньої програми з декоративно-прикладного мистецтва Полтавської дитячої художньої школи імені Святослава Пашинського. Виконані під час освітнього процесу роботи представляються на багатьох виставках.
Учасники обговорили значення елементу для збереження локальної культурної самобутності, його сучасне побутування, механізми передачі традиції наступним поколінням та перспективи подальшої охорони.
Також для членів комісії питань нематеріальної культурної спадщини Полтавської міської територіальної громади викладачами школи Лідією Орел та Наталією Дігтяр, носіями-практиками елементу, було проведено майстер клас зі створення народної картини на склі.